Видатні вчені-географи та мандрівники

Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895)  – 

український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець,  фолклорист,  громадський діяч, представник відомого роду українських громадських та культурних діячів Драгоманових

Павло Платонович Чубинський  (1839 – 1884) 

 український етнолог,  фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів  Гімну України

Досліджував забудову, звичаї, говірки, фольклор та народні вірування 1873—1876 – управління  Південно-Західним відділом Російського географічного товариства

Степана  Рудницького ( 1877 – 1937)  вважають основоположником сучасної української географії

Він викладав географію у вищих навчальних закладах Львова та Харкова (Україна), Відня (Австрія) та Праги (Чехія)

   С. Рудницький зробив вагомий внесок у фізичну географію, політичну географію та картографію Учений першим комплексно описаний територіальний Україна

 Праці та карти, створені ним, видані різними мовами

У багатьох слухах

   С. Рудницький обгрунтований необхідність створення незалежної Української держави

   Багато зробив учнів для навчання географії в школі: склади першу настінну карту України, видав нізку

Життя видатного вченого візиту було трагічно: він був репресований радянським урядом, вісланій у північних таборах, де й загинув у 1937 р.

Павло Тутковський  (1858 – 1930) – один із ініціаторів створення Академії наук України. Він активно працював у галузі геології та дослідження природи Волині, Полісся, Поділля, Придніпров’я.

   П. Тутковський є автором низки наукових праць з фізичної географії та краєзнавства України

   Вчений заснував уЖитомирі Волинський музей, у Києві – Геологічний музей

Видатний географ і картограф

Володимир Кубійович  ( 1900 – 1985)  здійснити свою наукову діяльність, здійснену за межі України (у Польщі, Німеччині та Франції)

   Він є автором таких праць, як «Атлас України та суміжних країн», «Географія України та суміжних земель», що прибув у 1930-х рр.

   Багато років поспіль очолював Наукове товариство ім. Шевченка в Європі, була створена редактором багатотомної „Енциклопедії Українознавства”, до якої написані статті про природу, населення та господарство України

Природознавець  Володимир Вернадський 

( 1863 –1945) є основоположником наукової галузі геохімії та вчення про біосферу. Він був одним з перших президентів Академії наук України

Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (ніні названої його ім’я)

Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли на основі нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології визначили роль організацій у геохімічних процесах

Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського). Дійсний член НТШ та ряду інших академій (Паризької, Чеської)

Перед смертю вчених передав до Академії наук України своїх спогадів, у яких визначено:

«Я вірю у великому майбутньому та Україні, і Українській академії наук …»

Борис Ізмаїлович Срезневський (1857–1934)  – російський та український  метеоролог і  кліматолог, 

професор, дійсний член АН УРСР, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії  (1919—1934) 

   Засновник геофізичної комісії (згодом кафедра геофізики) АН УРСР, кафедри з / г метрології при Народному комісаріаті освіти УРСР, ряду періодичних українських метеорологічних наукових видань

Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940)

   Видатний український вчений у галузі лісивництва, 

ґрунтознавства, геоботаніки, фізична географія та гідрологія, академік НАНУ, основоположник наук про ліс та лісовому дослідницькому бізнесі 

   Об’єднані вивчають вплив лісу на водний режим місцевості, закладені основи ґрунтової гідрології посушливих районів, розроблена теорія трансгресивної ролі лісів, класифікація дібрів; заслужено визнаний корисний степового лісорозведення

Володимир Бондарчук (1905 – 1993) 

   Український геолог, доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік АН УРСР Заступник Голови Раді Міністрів Української РСР (в 1951—1953).

   Опубліковано понад 120 наукових праць, присвячених геологічній структурі та геоморфології УРСР, а також загальногеологічним теоретичним питанням